| |
Соціально-психологічна характеристика особистості
|
| |
|
|
 |
| Особистість, як ми вже відзначали, поняття багатоаспектний. Досліджен¬тели в це поняття вкладають самий різний зміст. Однак можна виділити два основних підходи: одні з них розглядають особистість як конкретну людину, носія свідомості *, інші роблять упор на соціальне властивість індивіда як на «сукупність інтег¬рировать в ньому соціально значимих рис, що утворилися в процес¬се прямого і непрямого взаємодії даної особи з іншими людь¬мі і що роблять його, в свою чергу, суб'єктом праці, пізнання і загально¬ня»**. Обидва підходи акцентують увагу на змістовній стороні поняття «особистість», Що представляє собою єдність індивідуально-значущих і соціально-типових рис і якостей. «Для психології, — відзначає Є.В. Шорохова, — особистість — це людина як носій сово¬купности психічних властивостей і якостей, що визначають соціально значущі форми діяльності та поведінки»*** ._____________________________________________________________________________ * Див .: Платонов К.К. Особистість і праця. М., 1965. с. 19. ** Кон І.С. Соціологія особистості. М., 1967, с. 7. *** Шорохова Є.В. Теоретичні проблеми психології особистості. М., 1974, с. 17Каждий конкретна людина — це не просто індивід зі своїми особливостями, а особистість, інтегруюча соціально-типові чор¬ти класу, етнічної спільності, групи. Щоб зрозуміти конкретного індивіда, треба вивчити його як особистість. У Древній Греції слово «особистість» (Persona) позначало маску (російське «личина»), Яку одягав актор в театрі, а потім самого актора і його роль. У римлян це слово вживалося із зазначенням соціальної функції або ролі: лич¬ність батька, особистість обвинувача, особа судді і т. д. При вживанням-ванні слова «особистість» повсюдно стали мати на увазі «роль», Яку відіграє в суспільстві той чи інший человек.Разлічают два різновиди ролей: конвенціальние і межліч¬ностние * ._____________________________________________________________________________ * Див. докладніше з даної проблеми: Ананьїв Б.Г. Загальні питання соціологічної та психоло-гической теорії особистості. В кн .: Про проблеми сучасного людинознавства. М., 1977, с. 229-252.Конвенціальние ролі являють собою стандартизовані права та обов'язки — батько, мати, син, начальник, керівник і т. п. Відносини між людьми, ув'язнені в цих ролях, лежать на поверх¬ності, і немає нічого легше, ніж помилитися, витлумачуючи по ним істин¬ное зміст що цікавить нас особистості. Здавалося б, раз перед тобою начальник, якому підпорядковуються інші, то, отже, він наділений якимись якостями, які роблять його лідером. Однак це далеко не завжди так. Якщо ми, наприклад, знайомимося з якою-небудь сім'єю, то автоматично звертаємося до батька як до глави сімей¬ства, і тут ми також часто помиляємося. Життєві спостереження і ис¬слідування показують, що батько може грати дуже багато ролей: що користується довірою, честолюбець, трудяга, безвідповідальний і т. д. Тут ми спостерігаємо наявність іншого виду ролей. Це міжособистісні ролі.В відміну від конвенціальних міжособистісні ролі виступають у вигляді прав і обов'язків, виконання яких залежить від індивідуальних особливостей членів групи. Незважаючи на своє «офіційне» положе¬ня, батько, наприклад, може не бути главою сім'ї. Тут дається взнаки соціальний статус особистості, тобто соціальне становище людини в суспільстві. Інший, найбільш важливою його складовою є суб'єктивна оцінка людьми члена свого круга.Важность названого феномена полягає в тому, що на його основі формується самооцінка особистості, що лежить в основі почуття влас¬ного достоінства.Люді з розвиненим почуттям власної гідності відрізняються послідовністю дій. Вони справляються зі своїми внутріш¬ними конфліктами, пригнічують схильності, які доставляють їм незручність, проявляють високий самоконтроль. Це урівноважені, тактовні, спокійні і незалежні люди. Люди з низьким рівнем почуття власної гідності володіють протилежними якостям. У тих і в інших у зв'язку з цим формуються специфічні якості самосознанія.Самосознаніе — це насамперед усвідомлення себе як устойчи¬виття, більш-менш певної одиниці, що зберігає свою неза¬висимость і цілісність в різних ситуаціях. Самосвідомість — це образ «Я», Установка по відношенню до самого себе. Кожна людина, якщо у нього нормально функціонує самознаніе, в якійсь мірі усвідомлює свої достоїнства і недоліки, визнає свої помилки. Якщо ж він відмовляється від цього повністю або хоча б частково, то, щоб підтримати свій рівень самосвідомості, вводить в дію механізми психологічного захисту. «Ідея «психологічного захисту», — пише В.Ф. Бассін, — відбила абсолютно реальну й важливу сторону пси¬хіческого діяльності ... Психологічний захист є нормаль¬вим, постійно застосовуваним психологічним механізмом ...»* ._______________________________________________________________________ * Бассін В.Ф. Про силу «Я» і психологічного захисту. Питання психології, 1969, №2, с. 124.На формування особистості впливають як ділові, так і особисті отношенія.Конкретная соціальна спільність, в межах якої люди непо¬средственно контактують між собою (сім'я, співробітники кафедри і т.п.), називається малою групою. Найбільш розвинена соціальна група — коллектів.Основное призначення соціальної групи — цілеспрямоване регу¬лирование міжособистісних відносин для реалізації інтересів групи. У соціальній групі індивід перебуває у відносинах не тільки з іншим індивідом, але і з безліччю членів группи.Положеніе людини в групі, його права та обов'язки визначають статус особистості. Поведінка особистості відповідно до його обществен¬вим статусом називається соціальною ролью.Группа своїми вимогами може посилювати чи послаблювати отдель¬ниє властивості лічності.В своєї мікросередовищі людина вступає в безпосередні особисті контакти, виникають міжособистісні відносини, які залежать не тільки від морально-психологічних особливостей людей, але і від їх соціального статусу. Люди часто гальмують в собі ті прояви, ко¬торие суперечать групового думку. Це явище називається конформностью (від лат. Слова con-formis — подібний). Що ступінь єдності в групі, тим вище вимоги конформності, тим менше ймовірність отклоненій.Человек засвоює ту лінію поведінки, яка підтримується, схвалюється тим найближчим до нього оточенням, з яким він контактує. І якщо в ньому переважають думки, позиції і уявлення, що суперечать нормам моралі і права, то, поділяючи їх, індивід вступає в конфлікт із суспільством і законом. Так, спільна преступ¬ная діяльність підлітків надає на співучасників значно більший руйнівний вплив, ніж злочин, скоєний в оди¬нічку. Підліток, долучаючись до атмосфери злочинної групи, під¬Вергал швидкої десоціалізаціі.Соціальние норми є найважливішими засобами соціального впливу на індивіда, вони використовуються суспільством і групами для формування необхідних їм типу поведінки і властивостей лічності.В процесі діяльності, спілкування і взаємодій в суспільстві і групах у особистості виробляється нормативно-ціннісна систе¬ма — особливе психологічне освіту — найважливіший компонент внутрішнього світу особистості, інтегративна система внутрішніх регуля-торів поведінки людини. Формування цієї системи — основний напрямок соціального розвитку особистості як специфічного в психологічному плані процесу становлення гражданіна.Полнота і ступінь реалізації прав і свобод в чому залежать від самої особистості, від її соціальних установок, ціннісних орієнтації та інших психологічних властивостей і якостей. Соціально-правова ак¬тивность проявляється як спосіб самоактуалізації особистості, реалі¬зації її внутрішнього соціально-політичного та морального потенціалу * .________________________________________________________________________ * Новик. Ю.І. Психологічні проблеми правового регулювання. Мінськ, 1989, с. 87-89. |
| |
|
Идёт загрузка...
