Апеляційна скарга у справі про вселення визнання права користування

У АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ??ОБЛАСТІ

Заявник: відповідачка по первинному позовом

Оленев а В ікторія Опанасівна

в інтересах неповнолітньої

Оленев ой До Іри Алексєєв ни

10.08.1989 року народження

875 00, м. Маріуполь,

вул. Успенського, буд.2 кв.38

інші відповідачі:

Коровін а (Алексєєв а) Ольга Алексєєв на

вул. Успенського, буд.2, кв.38.

Позивачка по первинному позовом Алексєєв а Ніна Дмитрівна

875 00 м.Маріуполь,

вул. Південна, д.15 кв.24

третину і осіб а:

1. Алексєєв Олександр Станіславович

87500 м. Маріуполь,

вул. Військових, д.20

2. Управління освіти Маріупольської міської Ради

на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 1 липня.

У цивільній справ у № 2 - 8888 / 05

за позовом Алексєєв ой Н . Д. до Оленев ой В.А., Коровін ой (Алексєєв ой) О.А. про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням

і зустрічним позовом Оленев ой В.А. Коровін ой О.А. до Алексєєв ой Н.Д. і Алексєєв у А.С. про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим по міщення п вселенні та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

За рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 1 липня 200 5 року у цивільній справі за позовом Алексєєв ой Н.Д. до Оленев ой В.А., Коровін ой (Алексєєв ой) О.А. і Оленев ой К.А. про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зустрічним позовом Оленев ой В.А. і Коровін ой (Алексєєв ой) О.А. до Алексєєв ой Н.Д. і Алексєєв у С.А. про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, вирішено:

Визнати Оленев у В ікторію Опанасівну, Коровін у (Алексєєв у) Ольгу Алексєєв ну, неповнолітню Оленев у Христину Алексєєв ну 10.08.1989 року народження втратили право користування житловим приміщенням у будинку № 20 по вул. Військових у м. Маріуполі; в зустрічному их вимогах Оленев ой В.А. і Коровін ой (Алексєєв ой) О.А. про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням - відмовлено.

З рішенням суду я не згодна повністю і вважаю його таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з наступним:

невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, наявними м значення для правильного вирішення спору,

неправильним застосуванням норм матеріального права порушенням норм процесуального права.

Н есоответствіе висновків суду обставинам справи.

Задовольняючи вимоги ис тця, суд, застосовуючи норми статей 71, 163, Житлового Кодексу України, виходив з того, що у разі тимчасової відсутності наймача за ним зберігається право користування житловою площею протягом 6 місяців. П ри цьому суд порахував встановленим і доведеним факт того, що я разом з дітьми пішла з спірного будинку добровільно, і без поважних причин була відсутня в ньому понад 6 місяців і не намагалася вселитися. Це не відповідає фактичним обставинам справи.

У спірному будинку я прожила близько 20 років (з 1983 року)

Зі свідчень свідків Ш - ой, А - і і Ч - й випливає, що в серпні 2001 року я вимушена була піти з дому з дітьми внаслідок постійних знущань з боку колишнього цивільного чоловіка Алексєєв а С.А. , Який, зловживаючи спиртними напоями неодноразово бив мене, постійно ображав і в серпні 2011 року привів у дім іншу жінку Орленко Ольгу Петрівну. З її свідчень випливає, що вона проживає спільно з Алексєєв им з травня 2001 року. Крім того, в суді було встановлено, що в будинку залишилися мої речі і речі моїх дітей - зимова верхній одяг, взуття, крім того, спільно нажите майно - телевізор, холодильник.

Ми змушені були тулитися у сусідів і просити у них одяг, що вказівка ??ті сусіди і підтвердили в судовому засіданні.

Ми не мали можливості повернутися, тому що боялися Алексєєв а. Факт того, що у нас були всі підстави боятися Алексєєв а, доведений наявністю в той час у Алексєєв а вогнепальної зброї, про який знала вся родина, і яке часто застосовувалося ним для залякування. Тому всі спроби повернутися додому не увінчалися успіхом. Зброю було вилучено лише у вересні 2011 року (у справі є копія вироку щодо Алексєєв а).

Суд помилково встановив факт того, що я з дітьми не проживаю в спірному будинку з 2000 року. Данн е обставина не відповідає фактичним обставинам справи. Судом не було точно встановлено, з якого саме місяця 2000 року я не проживаю в спірному будинку. Позивачами не було представлено жодних доказів з цього приводу.

Навпаки, у справі є довідка голови квартального комітету ділянки № 88 про те, що я з дітьми проживала в спірному будинку з 1983 по 2001 рік.

Таким чином, в судовому засіданні не було точно встановлено, з якого часу я з дітьми не проживаю в спірному будинку. Тому висновки суду а не відповідають фактичним обставинам справи і не дають підстав застосувати терміни ст.71 ЖК України.

Неправильне застосування норм матеріального права

Задовольняючи вимоги позивача та відмовляючи в зустрічному позові суд першої інстанції застосував норму ст.ст.71, 163 Житлового кодексу України, вважаючи встановленим те, що з 2000 року я з дітьми не проживаю в спірному будинку, і те що неповнолітня Христина Оленев а 1988 року народження не є колишнім членом сім'ї Алексєєв ой Н.Д. ;

З цим погодитися не можна, тому що Оленев а Христина 1988 року народження є рідною дочкою Алексєєв а С.А. Протягом 20 років ми проживали однією сім'єю і вели спільне господарство, що знайшло підтвердження в судовому засіданні. Після того, як Алексєєв подарував спірний будинок матері - Алексєєв ой Н.Д, сам залишився проживати у будинку і став фактично наймачем будинку, тому що судячи з його свідчень оплачував комунальні послуги і проживав в приміщенні постійно.

Тому неповнолітня Христина є колишнім членом сім'ї наймача Алексєєв а й згідно зі ст. 160 Житлового кодексу користується такими ж правами, як і наймач.

Т аким чином, судом не була застосована норма ст.1 60 ЖК України, яку слід було застосувати.

Суд так само не застосував норму ст.18 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Крім того, відмовляючи мені в зустрічних позовних вимогах про вселення в спірний будинок неповнолітньої До Іри Оленев ой, судом не було вказано на підставі яких норм закону слід відмовити у вселенні.

Не була прменена ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до якої неповнолітня дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення у слів, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Дана норма закону була проігнорована судом.

Було встановлено, що я і мої діти не мають в даний час певного місця проживання. Було звернуто увагу суду на незадовільні умови проживання неповнолітньої До Іри.

Проте дані обставини були залишені без уваги, що призвело до неправильного вирішення спору.

Порушення процесуального права

У судовому засіданні моїм представником було заявлено клопотання про проведення Управлінням освіти Маріупольської міськради обстеження житлових умов, в яких у даний час проживає неповнолітня До ира. В даному клопотанні було відмовлено, що є порушенням ст. 30 ЦПК України, згідно з якою суд за клопотанням сторін сприяє витребуванню доказів.

На підставі викладеного, я вважаю, що рішення суду підлягає скасуванню, оскільки суд допустив неповне з'ясування обставин справи, в рішенні є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, внаслідок чого судом були неправильно застосовані норми матеріального права і не були застосовані норми матеріального права, які слід було застосувати. А так само були порушені норми процесуального права. Дані порушення призвели до неправильного вирішення спору та ущемлення Конституційних прав неповнолітньої на житло і нормальний розвиток.

На підставі викладеного го, керуючись ст.ст. 290, 309 ЦПК України,

ПРОШУ:

Скасувати рішення місцевого суду Жовтневого району м. Маріуполя від 1 липня 200 5 року у цивільній справі № 2 - 8888 / 05 за позовом Алексєєв ой Н. Д. до Оленев ой В.А., Оленев ой К.А., Коровін ой (Алексєєв ой) О.А. про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зустрічним позовом Оленев ой В.А. Коровін ой (Алексєєв ой) О.А. до Алексєєв ой Н.Д. і Алексєєв у С.А. про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.

Ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах Алексєєв ой Н.Д. , А зустрічний позов Оленев ой В.А. задовольнити.

Програми:

Копії апеллящіонной скарги за числом сторін.

Квитанція про сплату гос.пошліни.

«... ...» ... ... ... ... ... ... ... 200 5 року ... ... ... ... ... ... ... ... В.А. Оленев а

Идёт загрузка...