Апеляційна скарга зразок у справі про визнання договору дарування недійсним

Апеляційний суд Донецької області

у м. Маріуполі

Заявник - ответч іца у справі:

Айболитів а Лариса У ікторовн а

875 0 0 вул . Заморська ая, д.13, кв.20

Позивачі у справі:

Айболитів Геннадій Вікторович

875 00 р. Маріуполь, б-р Переможців, д.31 кв.5 ;

Айболитів Михайло Вікторович

875 00 р. Маріуполь, б-р Переможців, д.31 кв.5

представник позивача: Айболитів а Наталя У ікторовн а

875 00 р. Маріуполь, б-р Переможців, д.31 кв.5

на рішення Жовтневого районного суду

м. Маріуполя від 29.04.2006 року

у цивільній справі

за позовом Айболитів а м.В. і Айболитів а М.В. до Айболитів ой Л.В.

про визнання договору дарування недійсним справа № 2 - 9999 / 06

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 29.04.2006 року за цивільній справі за позовом Айболитів а м.В. і Айболитів а М.В. до Айболитів ой Л.В. про визнання договору дарування недійсним позов було задоволено.

Суд вирішив визнати недійсним договір дарування 51/400 частини житлового будинку а № 80 по вул. Крилідзе в м. Маріу поле, укладений між Айболитів ой Л.Х. і Айболитів ой Л.В., завірений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу М. 18.01.2011 р., зареєстрований в реєстрі за № 3 333.

З рішенням суду я не згодна в повному обсязі.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя вважаю що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю ем висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають істотне значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права.

Суд першої інстанції визнав позов підлягає задоволенню на підставі ст.56 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), результат я з того, що Айболитів а Л.Х. уклала договір дарування внаслідок помилки щодо умов, які мають істотне значення.

З висновок ами суду погодитися не можна виходячи з наступного:

Вислухавши сторони, свідків, вивчивши письмові матеріали справи, суд встановив, що Айболитів а Л.Х. подарувала своїй невістці Айболитів ой Л.В. 51/400 частину житлового будинку № 80 по вул. Крилідзе в м. Маріуполі.

Зазначений договір дарування був засвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу., Про що внесено запис у реєстрі № 3 333.

У судовому засіданні приватний нотаріус пояснила (арк. д.97), що завжди під час укладання угоди роз'ясню яет сторонам її наслідки й істотні умови, зокрема, у випадку якщо договір укладає літня людина, вона роз'яснює відміну заповіту від договір ів дарування, довічного утримання. При укладенні договору дарування роз'яснює безоплатність договору та наслідки переходу права власності. Вона не говорила, що при укладенні оспорюваного договору зробила яке - або виключення. Очевидно, що приватний нотаріус діяв відповідно до інструкції про проведення нотаріальних дій, що і підтвердив в судовому засіданні.

Також, під час укладання договору дарування був присутній свідок С-в А.В. , Який підтвердив в судовому засіданні (л.д.87-88), що нотаріус перебував разом з позивачкою близько 30 хвилин, і підтвердив свідчення нотаріуса, про те, що Айболитів ой Л.Х. були роз'яснені всі істотні обставини і наслідки договору дарування, і те, що вона була при здоровому розумі та пам'яті і розуміла, що робить. Однак суд не взяв до уваги ні його свідчення, ні свідчення нотаріуса.

Суд невірно оцінив факт того, що я доглядала за позивачкою. Зазначений факт не є підтвердженням помилки або помилки дарувальника щодо істотних умов договору.

Цей висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Т.к. в суді бном засіданні я чітко пояснила, що в силу свого похилого віку вона потребувала догляду. Інші родичі за нею не доглядали і не відвідували її. І я як невістка доглядала в міру сил за літньою людиною, яка є моїм родичем і до укладення договору дарування і після.

Це в судовому засіданні підтвердила свідок М - ко Е.Н. (Л.д.65-68) та інші свідки.

Таким чином, всі прийняті до уваги факти, які суд порахував встановленими, і враховував при задоволенні позову і, не доведені і не відповідають дійсності. І можуть служити підставою лише для встановлення мотиву укладення договору дарування, але не факту помилки щодо істотних його умов.

Позивачка у своєму первісному позові вказала, що розглядала з відповідачки варіанти укладання різних договорів, дарування або заповіту. З цього випливає, що вона знала відмінність договору дарування від інших договорів зокрема про безплатність договору дарування. Кром е того, ця відмінність їй протягом 30 хвилин пояснювалося приватним нотаріусом М. Тому та обставина, що не виправдався мотив укладення договору - не є підставою для визнання угоди недійсною, якщо це прямо не зазначено в законі.

Тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а рішення підлягає скасуванню, оскільки суд невірно застосував норму ст. 56 ЦК України (в редакції 1963 року), яку не слід застосовувати.

Вважаю, що договір купівлі продажу, укладений між Айболитів ой Л.Х. і Айболитів ой Л.В. відповідає всім вимогам закону щодо форми та змісту правочину, не має дефектів волевиявлення і форми і є дійсним.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України,

ПРОШУ:

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 29.04.2006 року у цивільній справі за позовом Айболитів а м.В. і Айболитів а М.В. до Айболитів ой Л.В. про визнання договору дарування недійсним скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у позові Айболитів у м.В. і Айболитів у М.В. відмовити.

Програма:

- квитанція про оплату держмита;

- квитанція про оплату ито;

- копії скарги за числом сторін у справі;

«... ...» ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 2006 ... ... ... ... ... ... ... ... Л.В. Айболитів а

Идёт загрузка...