Складнощі виходу «зпід прицілу» податкової

Складнощі виходу «з-під прицілу» податкової

У більшості розвинених країн світу одним із ключових напрямків діяльності держави є його економічний розвиток. Такий розвиток, у свою чергу, може бути активним тільки за умови, коли середній і малий бізнес має стабільність і не схильний «зловмисному» впливу з боку контролюючих органів. За часів фінансово-економічної кризи більшість європейських країн скорочує витрати на чиновницький апарат, в той же час надаючи певні пільги малому та середньому бізнесу, тому що якщо цей сегмент вийде на належний рівень, відповідно і економічний стан держави буде зростати.

Аналізуючи діяльність наших «борців» за сплату податків складається думка, що європейська практика не застосовна до наших реалій. Замість того, щоб в часи складних фінансово-економічних показників стимулювати активність малого і середнього бізнесу, наші «контролери» його фактично винищують. Звичайно, можна говорити про те, що законодавці внесли зміни щодо скасування ряду ліцензій, внесли зміни з приводу реєстрації нових суб'єктів підприємницької діяльності тощо Але давайте скажемо чесно, адже малому та середньому бізнесу не потрібно спрощувати процедуру започаткування бізнесу, потрібно спростити процедуру його ведення. В іншому випадку дії держави можна оцінювати як «досвідченого рибалки», який прикормили рибку і потім виловив її мережами.

Вибачте за таке неординарне порівняння, але так сьогодні і відбувається.

Підтвердженням цьому може бути і прийнятий Податковий кодекс України, який повинен був порядок і спростити систему оподаткування, вдосконалити систему контролю за дотриманням податкового законодавства. Сьогодні ми бачимо, що не так все гладко як хотілося: податкова звітність ускладнена, документообіг на підприємстві зріс, кількість перевірок платника податків не поменшало, крім того, перевіряють, як правило, ті підприємства, які ще працюють і є рентабельними. Вибачте, де ж ті, такі довгоочікувані зміни правил для ведення малого та середнього бізнесу, де підтримка?

Проведення податкових перевірок сьогодні стають головним «пугальщіком» для підприємців. Природно, що в такій ситуації підприємець починає враховувати всі можливі схеми для оптимізації оподаткування, не ухилення від сплати податків, як часто плутають «фіскали». У свою чергу, на такі дії реагують і контролюючі органи, розробляючи і припиняючи ініціативи платників податків.

Вся ця картина схожа на полювання, де звіром виступає підприємець.

Варто визнати, що основним плацдармом для такого «співпраці» між фіскалами і підприємцями є прийнятий Податковий кодекс України. Крім того, гостроти у веденні бізнесу додало лист Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року. У своїй позиції ВАСУ визначив, що при відсутності факту придбання товарів чи послуг або у випадку, коли придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування.

У своєму листі суд касаційної інстанції фактично надав податковим органам і представникам судової системи судити про доцільність (недоцільність) тієї чи іншої угоди.

Вважаю, що дане тлумачення, дане судом, суперечить ст. 42 Конституції України, яка гарантує свободу підприємницької діяльності, тобто фактично гарантує підприємцю самому вирішувати яка операція для нього доцільна, а яка ні.

Розуміючи, що Конституція України - це всього лише документ, а реалії в житті на багато відрізняються від правил, встановлених у цьому документі, підприємці сьогодні повинні розуміти, що правильне оформлення первинної документації не є гарантією захисту від податкових проблем. В ході перевірок податкові органи можуть в загальному-то без будь-яких проблем прийти до висновку про те, що та чи інша операція є безтоварні і, як наслідок, винести податкове повідомлення-рішення про сплату немаленькою суми.

Хочу зауважити, що при цьому таких повноважень податкові органи не мають. Податкові органи мають право, відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» подавати до відповідних судів позови до підприємств, установам, організаціям і громадянам про визнання угод недійсними і стягувати в дохід держави гроші, отримані за такими угодами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, який передбачений Конституцією України та законами України.

Якщо ви помітили, в цій статті не сказано ні слова про судові листах, а тільки Конституція і закони. Шкода, але і тут ми бачимо пряме порушення Конституції України, так як при визнання угод нікчемними податкові органи, як правило, керуються не Основним законом, а своїми переконаннями, внутрішніми вказівками і вже чинним листом ВАСУ № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року, який фактично «легалізував» свого роду свавілля податкових органів.

Крім того, всупереч п. 56.4 Податкового кодексу, який покладає тягар доведення правомірності нарахування податкових зобов'язань на контролюючий орган, платникам податків все частіше доводиться доводити фактичне здійснення господарської операції. При цьому, ні договору, ні акти виконаних робіт, ні податкові накладні, ні рахунку, ні банківські виписки тощо сьогодні не можуть вважатися достатніми.

Осторонь залишився і адміністративний суд, який розглядає подібні суперечки між платником податків та податковим органом. Так, згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо податковий орган не згоден з позовними вимогами, саме він зобов'язаний довести правомірність того чи іншого свого рішення.

Тобто платник податків фактично повинен тільки заявити про свої вимоги, а податковий орган повинен надавати докази правомірності своїх дій. Не секрет, що це ілюзія. Насправді платнику податків доводиться надавати купу документів, доказів, ініціювати призначення експертиз і т.п., щоб довести протиправність дій податкового органу. Найчастіше, представники податкових органів взагалі не є в судові засідання.

Шкода, але суд ніяк не реагує на подібні дії і це створює особливе хвилювання. Адже адміністративний суд був створений для захисту прав підприємств, установ, організацій, громадян від протиправних дій суб'єктів владних повноважень, а не навпаки.

Якщо платник податку виявляє «незговірливість», деякі несумлінні співробітники податкових органів, порушують кримінальні справи за ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), що використовується для констатації факту - фіктивності та нікчемності правочину. Шкода, але судам адміністративної юрисдикції, де оскаржуються дії податкових органів, цього достатньо, щоб прийняти рішення не на користь платника податків. Однак, порушена кримінальна справа - не вирок, а особа може вважатися винним тільки після вступу в законну силу обвинувального вироку. Виходить, що фактично адміністративні суди заочно визнають, що контрагент був фіктивним, не чекаючи рішення в процесі кримінального судочинства.

Але ж не всі справи, порушені за ст. 205 КК України доходять до суду, не по всіх виноситься вирок ...

Аналізуючи такий розвиток подій складається враження, що комусь потрібно якомога швидше наповнювати бюджет країни, так як на проведення законних процедур для цього немає ні часу, ні бажання . Правомірно це чи ні - покаже час, але однозначно потрібно визнати, що так далі не можна, потрібно міняти систему. Вважаю, що не варто створювати умов, де платник податків буде «звіром», а податківець «мисливцем». Якщо говорити такими словами, потрібно створити умови заповідника, де одним буде менше роботи, а іншим реальні цивілізовані умови для існування. Думаю, в цьому випадку будь-платник податків буде платити податки добровільно, без податкового тиску, без шантажу, без протизаконних заходів. Упевнений, що багато чиновників розуміють це, але чомусь не діють.

Ймовірно, така ситуація дуже вигідна комусь ...

Коли це зміниться - невідомо, але сьогодні підприємець змушений, крім здійснення своєї підприємницької діяльності, займатися перевіркою контрагента, моніторити його діяльність, перевіряти дійсність підпису посадових осіб контрагента, перевіряти наявність свідоцтва платника ПДВ, його місцезнаходження тощо Невже це все спрощує господарську діяльність платника податків?

Про це можна говорити багато, тому в ув'язненні статті скажу, що якщо ви все-таки потрапили «під приціл» податкової, використовуйте повноцінно і вчасно всі засоби захисту, надані законом, починаючи від отримання консультацій податкової щодо спірного питання, закінчуючи активними методами - подача заперечення на акт перевірки, оскарження податкового повідомлення-рішення до вищого органу, судове оскарження у всіх судових інстанціях.

Адвокат АО «АФ« ADVICE »Віталій Кулаков

21 листопада 2024 року

Вас может заинтересовать

Идёт загрузка...

Алименты

Все что касается алиментных обязанностей. Подробнее

Зразки документів з сімейних питань

Сімейні позови забирають у подружжя надто багато часу, сил і грошей. Розірвання шлюбу зазвичай, погане подія, а за ним часом слід розділ майна подружжя та вирішення питання виховання дітей. Всі ці суперечки вимагають звернення до суду, якщо сторони не зуміли вирішити все мирно. Брак и семья

Спадкування за законом і заповітом

Вступ у права успадкування часто пов'язане з несподіваними проблемами. Прийняття спадщини за законом і заповітом має відмінності по своєму порядку. Зразки позовних заяв, у справах пов'язаних зі спадковими спорами. Наследство

Квартири та мешканці

Зразки позовних заяв у цивільних позовів, пов'язаних з правом на житло. Житлове право укладає право проживання володіння користування. Тут виникає дуже багато розбіжностей і суперечок. Існує відмінна риса між житловою квартирою ічастним будинком. З цих же причин виникають проблеми користування квартирою і по розділу особового рахунку. Шаблони заяв до суду допоможуть з'ясувати які саме вимоги потрібно вказувати в судовому документі. Жилищное право

Компенсація шкоди

Трапляється, що нашій власності завдають шкоду. Збиток може бути матеріальний, нематеріальний. У залежності від вини наявності недбалості. Залежно від наявності-відсутності виникає обов'язок компенсувати заподіяну шкоду. І громадянин, чиїй власності завдано шкоду хоче її відшкодування. Биті машини, збиток неповнолітнім та інше Возмещение вреда

ДТП

Неприємність в дорозі не може бути приємним сюрпризом. Той хто зустрічав це подія підтримає це твердження. Але якщо це сталося, кожен змушений якось виходити із ситуації. Коли інспектор склав пояснення схеми страхові документи виклики страховиків часом виникає вимога про не покритому страхової відшкодування шкоди, та зменшення товарної вартості ДТП

Законодавство Огляд

В інституті казали, якщо думаєш прославитися кращим фахівцем, постійно стеж за законотворчістю. Або за аналітикою законодавства, зробленими іншими фахівцями. Новости

Последние комментарии

[18-05-2017 21:25] Елена Скажите пожалуйста я одинокая мать воспитываю трёх детей могу ли я получить ...

[17-05-2017 15:40] Владислав Якщо мій друг Максим (56 років) став інвалідом 2 групи, то може ...

[06-05-2017 18:18] Віктор Опанасович Мій батько прописаний та проживае в квартирі, власником якої є його дочка. ...

[25-04-2017 12:30] Адвокат Глава 86 СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ Цивільного кодексу України ...

[25-04-2017 11:47] Евгений Подскажите ссылку на Закон, где указана именно такая трактовка "Родичами першого ступеня ...