Проблемні аспекти застосування ст 212 ук Україні - ухилення від сплати податків

Проблемні аспекти застосування ст. 212 КК України - ухилення від сплати податків

Останнім часом кількість порушених справ за фактом ухилення від сплати податків (стаття 212 КК України) стрімко зростає. Або це наші платники податків стали частіше ухилятися від сплати податків, або наша податкова міліція стала краще працювати? Думаю, що причин багато, але одна з основних - це суперечливість законодавчих норм.

Візьмемо, наприклад, ситуацію, коли податкова інспекція проводить позапланову / планову перевірку, за результатами якої складає Акт і в подальшому виносить повідомлення-рішення. Природно платник податків, який не згоден з висновками податкового органу, вдається до процедури адміністративного та / або судового оскарження. Відомо, що дана дія займає достатню кількість часу.

Однак, дуже часто податковий орган (міліція) не чекаючи рішення суду виносить постанову про порушення кримінальної справи за статтею 212 КК України і на протязі короткого терміну «загрожує» передати справу в суд. Звичайно, платник податку придбаває статус «залежного» особи, так як слідчий може провести виїмку, обшук на підприємстві, викликати на допит, накласти арешт на рахунки підприємства, взяти підписку про невиїзд або, як раніше, підготувати подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Навряд чи комусь сподобатися перебування в такому статусі, чим і користуються наші фіскальні органи.

Смію зауважити, що в більшості випадків правомірність такого порушення кримінальної справи вельми сумнівна.

По-перше. Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 08.10.2004г., Злочин, передбачений ст. 212 КК України, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджету або державних цільових фондів грошових коштів, які мали бути сплачені у строки та в порядку, передбаченому чинним законодавством з питань оподаткування (тобто сум узгоджених податкових зобов'язань), а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж, який вважається узгодженим і підлягає оплаті.

Таким чином, обов'язковою умовою для порушення кримінальної справи має бути наявність податкового боргу (недоїмки) та несплата його у встановлений термін.

Відповідно до п. 14.1.175 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 56.15 ст. 56 НК Україна, скарга, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 цієї статті (протягом 10 днів з дня отримання рішення), зупиняє виконання платником податку грошових зобов'язань, визначених у повідомленні-рішенні на строк з дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом цього терміну грошові зобов'язання, які оскаржуються, вважаються не узгодженими.

Таким чином, слід зробити висновок, що якщо підприємство в термін (протягом 10 днів) подало скаргу на дії податкового органу (повідомлення-рішення), грошове зобов'язання не вважається узгодженим до моменту прийняття остаточного рішення. Дане твердження дає право сказати, що в цьому випадку злочин як мінімум не може вважатися закінченим. Однак слід зауважити, що на етапі оскарження дій податкового органу вельми сумнівним буде при кваліфікації додавання статті 15 КК України (замах на злочин).

Друге. Необхідною умовою для порушення кримінальної справи за ст. 212 КК України є наявність в діях особи ознак, які вказують на умисний характер дій з ухилення від сплати податків. Я думаю, що в такій ситуації довести умисел практично не можливо.

Не виключено, що платник податків дійсно навмисне здійснював свої зловмисно. А якщо припустити, що платник податків реально помилився? Невже його можна вважати винуватцем особливо тяжкого злочину?

Де та межа між умислом і необережністю?

Третє. Не зовсім зрозуміла позиція Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, який у своєму визначенні вказав, що за змістом п. 56.22 НК Україна оскарження податкового повідомлення-рішення може бути перешкодою лише для пред'явлення звинувачення, а не для порушення кримінальної справи.

Якщо слідувати логіці суду касаційної інстанції, то виходить, що на підставі акта перевірки податкової можна порушувати кримінальні справи, єдине з чим потрібно почекати, так це з пред'явленням звинувачення, оскільки це можна буде зробити після прийняття остаточного рішення за скаргами. Але вибачте, а якщо процедура оскарження затягнеться на рік? Яким чином органам досудового слідства дотримуватися термінів ведення справи?

В якому статусі перебуватиме сам платник податків?

Щоб не допускати таких порушень органи досудового слідства «намагаються» якомога більше наповнити кримінальну справу «непотрібними» документами, які отримані в ході проведення обшуків, виїмок та інших слідчих дій з наступною передачею справи в суд. Потрібно визнати, що більше половини таких документів, яким присвоюють статус «речових доказів» часто не мають ніякого відношення до справи. Такі факти дають право замислюватися про якість ведення слідства, його доцільності та відповідності Конституції і законам України.

Четверте. Уявімо, що підставою для порушення кримінальної справи став акт перевірки податкового органу. В рамках розслідування слідчим проводилися різні слідчі дії, платник податку взято під варту, рахунки підприємства арештовані, діяльність підприємства паралізована. Однак, через півроку рішенням суду дії податкового органу, в тому числі по складанню акта перевірки, а також податкове повідомлення-рішення скасовується. Що робити?

Виходить, що підстав для порушення кримінальної справи не було? Хто буде відповідати за протиправні дії?

По-п'яте. Шкода, але варто визнати, що якщо податковим органам не допомагає ст. 212 КК України, на допомогу приходять ст. ст. 190, 191, 205, 366 КК України.

Досить часто податкові органи, обгрунтовуючи свою обвинувальну позицію посилаються на те, що нібито директор підприємства, підписуючи договір з іншим підприємством не переконався в достовірності наданих документів і підписів керівників.

При цьому, податкові органи не беруть до уваги ситуацію, судову практику, а також прийнята постанова Вищого адміністративного суду України від 10.01.2012 р. (справа № к/9991/81953/11), в якому він вказує, що чинне законодавство не зобов'язує і не надає юридичним особам право перевіряти відповідність законодавству та достовірність установчих документів, свідчень своїх контрагентів по операціях і достовірність їх підписів.

Про порушення з боку податкових органів можна говорити багато, однак це не зможе змінити сформовану практику. Єдине, що може врятувати ситуацію і гарантувати дотримання законності в даному питанні - це змінити і вдосконалити дію статті 212 НК Україні. Наприклад, узгодити норми цієї статті з інститутом узгодження податкових зобов'язань.

Дуже показовим у цьому відношенні досвід Росії, де на законодавчому рівні встановлено, що кримінальна справа може бути порушена тільки після того, як податкове зобов'язання стало узгодженим, а платник податків відмовився добровільно перераховувати кошти до бюджету.

Я, ??як і більшість моїх колег, переконаний, що акт податкової перевірки жодним чином не може бути приводом або підставою для порушення кримінальної справи. Факти, встановлені податковим органом під час перевірки, носять виключно економічний характер і ніяк не можуть підтверджувати умисел у здійсненні протиправних злочинних дій.

Якщо в ході судового розгляду буде встановлено, що податкова інспекція діяла правомірно, платник податків зобов'язаний буде сплатити до бюджету нарахований розмір податку, в тому числі зі штрафними санкціями, які часто перевищують основний борг. В даному випадку штрафні санкції - це вже додаткове покарання для платника податків економічного характеру. Навіщо такого платника податків залучати до відповідальності, справляючи ще й додатковий розмір штрафу - як основний вид кримінального покарань?

Це може свідчити про подвійне оподаткування і застосування штрафу.

АТ «Адвокатська фірма« ADVICE »

Адвокат Кулаков Віталій

16 квітня 2024 року

Вас может заинтересовать

Идёт загрузка...

Алименты

Все что касается алиментных обязанностей. Подробнее

Шаблони по сімейних справах

Будь-хто хто стикався з сімейними проблемами відчував, як скушно цим займатися і скільки грошей і нервів це забирає. Чудово якщо поруч хороший шаблон позову, який підходить під Вашу історію. Брак и семья

Отримання спадщини

Прийняття спадщини часто буває з різними суперечками. Спадкування за заповітом і законом розрізняється по своєму порядку. Приклади заяв, у справах пов'язаних зі спадковими спорами. Наследство

Власність і право проживання

Приклади позовів у цивільних позовів, щодо житла. Житлове право містить право користування проживання володіння. Тут відомо багато розбіжностей і суперечок. Очевидна різниця між житловою квартирою ічастним будинком. За цим же ознаками йдуть позови по розділу особового рахунку та користування квартирою. Шаблони заяв до суду допоможуть зрозуміти що саме вимагають писати у своїй заяві. Жилищное право

Завдана шкода та її відшкодування

Буває, що нашим речам заподіюють шкоду. Шкода буває матеріальний, нематеріальний. Визначається це судячи з наявності-відсутності провини умислу, необережності. Залежно від наявності-відсутності виникає обов'язок компенсувати заподіяну шкоду. І той, чиїм інтересам заподіяно шкоду вимагає її відшкодування. Відповідальність за неповнолітнього, тваринного та інше Возмещение вреда

ДТП

Знищення особистого автотранспорту не є приємним сюрпризом. Кожен хто переживав це подія підтримає це твердження. Але якщо це трапилося, кожен змушений якось виходити із ситуації. Коли складено схеми виклики страховиків пояснення страхові документи часом виникає суперечка про не покритою компенсації ушкоджень, і зменшення продажної вартості ДТП

Огляд законодавства

В університеті говорили, якщо мета стати кращим юристом, не перестаючи стеж за законотворчістю. Або за аналітикою законодавства, написаними іншими науковцями. Новости

Последние комментарии

[18-05-2017 21:25] Елена Скажите пожалуйста я одинокая мать воспитываю трёх детей могу ли я получить ...

[17-05-2017 15:40] Владислав Якщо мій друг Максим (56 років) став інвалідом 2 групи, то може ...

[06-05-2017 18:18] Віктор Опанасович Мій батько прописаний та проживае в квартирі, власником якої є його дочка. ...

[25-04-2017 12:30] Адвокат Глава 86 СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ Цивільного кодексу України ...

[25-04-2017 11:47] Евгений Подскажите ссылку на Закон, где указана именно такая трактовка "Родичами першого ступеня ...